Не кожна невдача є невдачею

Ішов хлопчик по дорозі. Світило ясне сонце, раптом він спіткнувся і впав. Поранив ноги, побив чоло. І тоді образився хлопчик на Бога і сказав: «Який же ти Хоронитель, якщо дозволив мені так боляче вдаритися». І пішов він іншою дорогою.  Але не знав хлопчик, що попереду на тій дорозі, де він тільки що впав – лежала отруйна змія і смерть неминуче чекала на нього. Пішов хлопчик по іншій дорозі і раптом почалася гроза.

Побіг він до дерева, щоб сховатися від дощу, але знову впав і забився. І знову він сказав до Бога: «Ти не дозволив мені навіть сховатися від дощу, який же Ти Хоронитель після цього». І повернув на третю дорогу. Але не побачив хлопчик, як блискавка вдарила в дерево, під яким він хотів сховатися і воно миттєво згоріло. Пішов хлопчик третьою дорогою. Йшов він обережно, дивлячись під ноги і говорив: «Не буду я сподіватися більше на Тебе, Боже, не охороняєш Ти мене, не даєш йти обраними мною дорогами». І раптом знову впав і зламав собі руку. Дикий біль охопив його і зненавидів він свого Бога і сказав: «Не вірю я більше в те, що Ти є. Не піду я дорогами, а піду через гори. Ти не допомагаєш, а тільки заважаєш». Але не знав хлопчик, що третя дорога взагалі нікуди не вела, а вкінці її була лише чорна прірва. І поліз хлопчик через гори. Важко йому було і тіло нило, але коли він дістався до вершини, то з висоти побачив три дороги, і отруйну змію на першій дорозі, і обгоріле дерево на другій, і чорну прірву на третій і зрозумів, що кожного разу Творець спасав його від загибелі.

Мораль: не все, що на перший погляд здається невдачею, нею є. Можливо, невдача є великим благом, бо саме вона спасає від біди. Не поспішай нарікати на долю, можливо, вона до тебе є дуже прихильною, бо не завжди очі можуть побачити те, що попереду.

Джерело: http://www.dyhdzvin.org

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.