С. Магдалина Шульгіна склала вічні обіти

«Сестро Магдалино, чому прийшла Ти сюди, припадаючи до святого Престолу і до цієї святої Громади?»

«Бажаю посвятитись аж до смерті євангельському життю в Згромадженні Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, на Божу славу і службу святій Церкві!»

25 серпня 2019 р. Б. у храмі Дрогобицьких священномучеників Северіяна, Якима і Віталія с. Магдалина Шульгіна склала Вічні Обіти.

Цей храм є для сестри знаменним, бо це є її рідна парафія, сюди вона приходила на богослужіння, на зустрічі молоді, тут зродилось її покликання. З благословення владики Ярослава Приріза, єпарха Самбірсько-Дрогобицького, провадив Обряд Вічних Обітів о. Михайло Станчишин, ТІ, у співслужінні з парохом храму о. Іваном Паньківим.

У проповіді отець Михайло наголосив, що складання Вічних Обітів – це свято для цілої Церкви, бо це – свідчення віри. Віра – це не знання постулатів, не знання обряду, віра – це духовний вибір, який виявляється у ділах. Не можливо наслідувати Христа, жити обітами послуху, чистоти, убожества, перебувати у спільноті до кінця життя, якщо немає особистих відносин з Христом, якщо немає віри. Тому Вічні Обіти – це свідчення віри! Отець поділився однією настановою, якої навчив його духовний провідник: запитувати себе кожного дня про сенс того, що робимо, того де ми є, з ким ми є у спільноті, запитувати себе про сенс тоді, коли усе йде добре та щось не виходить, коли падаємо, досвідчуємо свої немочі, бо саме тоді Христос є найближче у нашому житті, саме тоді переживаємо особисту зустріч із Ним.

Після богослужіння Провінційна Настоятелька с. Мирослава Яхимець подякувала батькам сестри Магдалину за щедрий дар, який вони зробили для Господа – віддали на службу Богові і Пресвятій Богородиці свою доньку. Сестра Мирослава заохотила с. Магдалину і усіх сестер не боятися свідчити свою віру, свою посвяту Богові у ділах, а вірних попросила молитися за усіх богопосвячених осіб, духовенство, щоб могли вірно сповняти своє служіння Господеві.

Після Святої Літургії с. Магдалина поділилась своїми враженнями про те, як вона пережила цю знаменну подію свого життя: «Я дуже щаслива! Відчуваю своє післанництво і покликання! Моє серце сповнене вдячності і прослави Господа за те, що Він сьогодні мені подарував такий великий дарунок – Обіти, у яких дає свободу серця через Послух, розширює серце через Чистоту і дає безмежні можливості через Убожество. Мені здається, що сьогодні я, за прикладом преподобної Йосафати, внутрішньо назавжди поєдналась зі Своїм Обручником!»

С. Марта Воловець, СНДМ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.