Роздуми над Євангелієм від Луки 4, 31-36.

Євангеліє від Луки 4, 31-36.

31. В той час прийшов Ісус у Капернаум, місто галилейське, і навчав людей у суботу. 32. І дивувалися його науці, бо його слово було повне власти.

33. А був там у синагозі чоловік, що мав нечистого духа; він закричав сильним голосом:

34. – Ой, що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси погубити нас? Я знаю, хто ти: ти – святий Божий.

35. Ісус погрозив йому, кажучи:

– Мовчи й вийди з нього.

І, кинувши ним об землю перед усіма, демон вийшов з нього, нічого не зробивши йому злого. 36. Жах огорнув усіх, і вони один до одного казали:

– Що це за мова, що він з владою й силою велить нечистим духам, і вони виходять!

          Зло,яке в мені не може бути тихо, коли наближається Господь,воно починає кричати, бо не витримує присутності Святого. Мене торкнуло відношення Ісуса до цього чоловіка,як Він повновладно виганяє злого духа і в той же час так делікатно ставиться до цього чоловіка, бо каже євангелист”демон вийшов з нього, нічого не зробивши йому злого”.Ісус коли очищає мене від якогось зла то робить це як найдбайливіша мати , щоб надто не зранити,не побільшувати болю. Коли я оголошу Царем мого життя Христа, то Він по-трошки буде “виганяти нечистих духів”:егоїзму,незадоволення, нарікання, осуду з мого серця. Він Єдиний має владу це зробити, мені лише потрібно наблизитись до Нього такою , якою я є, нічого не приховуючи.

Дякую Тобі Господи, що так дбаєш про мене, що очищаєш від зла, оберігаєш і любиш мене такою якою я є, переображуючи у Себе настільки наскільки я наближаюся до Тебе.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.