На кому зосереджене моє життя ?

Послання Апостола Павла до Филип’ян 1, 8-14.

8. Браття, Бог мені свідок, як тужу за всіма вами любов’ю Христа Ісуса. 9. Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді, 10. щоб ви могли розсліджувати, що ліпше, і щоб ви були чисті й бездоганні в день Христа, 11. повні плодів праведности, які маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.

12. Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло радше на користь євангелія, 13. бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій преторії та й усім іншим; 14. і більшість братів, яким мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрались відваги безстрашно возвіщати слово Боже.

        Апостол Павло пише про те, що молиться за филип’ян , щоб вони зростали у знанні і досвіді любові, бо саме це дозволяє вибирати те, що краще у житті. Коли пізнаю любов Бога до мене і досвідчую її у моєму житті тоді автоматично вибираю Його і Його заповіді. Кожен наш вибір або наближає нас до цілі або віддаляє і Павло пише, що коли зростаю у любові тоді маю надію постати чистою і бездоганною в день Христа.Бо християнство -це завжди про любов, не про довгі молитви чи ритуали, але про любов,яку я досвідчила і не можу не свідчити її у своєму житті, кожній людині,яку Господь ставить на моїй дорозі. 

Критерієм розпізнання чи я зосереджена на собі чи на Господі виступають саме плоди моєї праці. Коли я добре щось виконаю чи здобуду і отримую похвалу, то кого вважаю головним винуватцем цього:себе чи Господа?  Апостол Павло каже, що ми маємо “плоди праведності через Ісуса Христа”, тобто слава і хвала не мені належить , але Йому. Бо це Він “викликає у нас і хотіння і діяння”(Флп 2,13) і це Він “довершує у нас всяке добре діло”(Флп 1,3), проте це не означає, що я маю впадати в ілюзію, що Бог сам все за мене зробить, отже я нічого не робитиму. Він є початком і кінцем усякого добра,сказав”без мене ви нічого чинити не можете”(Йо 15,5), отже вся слава належить Йому, а я ,подібно Івану Хрестителю, радію з того, що могла бути знаряддям у Його руках, виконати те, що Він мені доручив. Ту саму думку сьогодні бачимо у Євангелії дня про оздоровлення прокаженого. Практично кожного разу Ісус наголошує оздоровленим, щоб не розголошували про Нього, бо Він знає, що це Отець Йому дав,Він завжди звертає увагу людей до подяки Отцеві. Також коли воскрешає Лазаря, то молиться з подякою, що Бог вислухав Його і дав те, що Він просив. Кожна дія і слово Ісуса у Євангелії невипадкова і сьогодні Він закликає нас звертати увагу на Господа, коли чогось досягаю і мені вдається.

Павло закінчує сьогоднішнє послання дуже влучною наукою щодо сенсу страждання. Він бачить у ньому добро, оскільки його ув’язнення послужило підбадьоренням для інших братів,які терплять. Коли я зосереджуюсь на Господі і Його славі, то  перестаю дбати лише за свої потреби,але виходжу з зони комфорту і саможалю, тому бачу картину життя ширше, оскільки Господь розширює моє серце.(2 Кор 6,11-12).

 

Господи, дякую Тобі, що послуговуєшся мною для Твоєї слави , навчи мене слухати і підкорятися Тобі. Прости мені, що часто зосереджувалася на собі замість того, щоб звертати свій погляд на тебе.Зверни мій зір , розшир моє серце , Господи, щоб я бачила потреби моїх ближніх. Амінь.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *