“Дай мені зрозуміти дорогу заповідей Твоїх”

Подаємо до вашої уваги вірші Руслани Ярема, які творилися в наслідок щоденної зустрічі з Божим Слово на реколекціях з 26-29 квітня 2012 року в реколекційному домі Сестер Служебниць м. Надвірна

Через Нього приносім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст,   які визнають Його Ім’я /Євр.  13, 15/.

24 березня 2011 

Приїзд

Дай мені зрозуміти дорогу заповідей Твоїх,

і про чудеса твої я буду роздумувати. Пс.119,27.

Затишшя, спокій,

Благодать привітна,

Наповнення надії і добра,

Скрізь невловиме та присутнє світло

І наче перла святості слова.

Живе натхнення тихе та безшумне,

Оазис каламбурного життя.

І Слово Істини

Приємне, добре,мудре,

Довір’я ,як в Долонях у Христа.

 

25 березня, п’ятниця

Ти захист мій і щит мій, на слово Твоє я надіюсь. Пс.119,114.

Тендітний день,

Ласкавий і безшумний,

Молитва й спокій,

Святості слова.

І дух мовчазності

Й посеред слів глибокий,

Й сестер сердечна й неземна краса.

Плекання душ в Божественних долонях,

Гоїння ран і давніх і нових.

І мудрість Божа—

Материнське лоно,

Безпечний захист в радості святих.

І п’ятниця свята, така жадана.

І думка й подих з’єднані з Христом,

За цю присутність Божу,

Богу слава,

За те,що чує кожен й всі разом.

 

26 березня, субота

Нехай прийде,о Господи, на мене Твоя милість і Твоє спасіння по Твоєму слову. Пс.119,40.

Чекаю дня пречистого, святого,

Де Боже Слово сипле благодать,

Вже не боюсь підшіптування злого,

Тут Небеса усіх благословлять.

Частинка Неба тут, шматочок раю

І смакування Божого життя.

А для сестер всіх благ в житті бажаю,

Любові, радості—святих дарів Христа.

Оце моя відрада в моїм горі, що Твоє слово мене оживляє. Пс.119,50.

Благословенні дні

В благословеннім домі,

У мирі, не в борні,

Примирення у собі.

І Божа благодать,

Яка лікує й цілить,

І тиші мирна гладь,

Утіха в щасті віри!

 

Настав мене на стежку велінь Твоїх, у ній бо моя втіха.Пс.119,35.

Ізранене серце відкрию Тобі,

Мій праведний Отче Небесний,

Я є у надії уже не в журбі,

З Тобою Любов хай воскресне,

Надіюсь на Тебе, Тебе я люблю,

Та зовсім недосконало,

Тобі всі тривоги й жалі віддаю,

Хоча цього є справді замало.

Довір’я до Тебе в молитві прошу,

Бо знаю мене не оставиш,

Ці щирі слова в Твою славу пишу,

Мене Ти на краще направиш.

Розгнузданість бачу негідну свою

І потяг до злого лукавства,

Хоча не сховаюсь ніде й не втечу,

Та хочу до Божого Царства…

Здається, не раз живу як в раю,

Але так багато втрачаю…

В безпеці, здається, у світі живу,

Але чи Тебе в серці маю?

Ти бачиш і знаєш, що в мене не так,

Бо знаєш все краще за мене,

Злікуй мої рани, скажи просто: «Так,

Я дбаю, дитино, про Тебе».

Так, щиро я дякую Боже Тобі,

Хоч часом буваю невдячна.

Змінити багато що хочу в собі,

Та часто буває так лячно.

О милий Ісусе мене обніми,

Поклавши на свої рамена.

Нещасну овечку помилуй й зціли

І я пригорнуся до Тебе.

У хащу гріхів більш мене не пусти,

Розбий їх підступні окови,

До Свого Отця за Собою веди

Хай Духом Святим все обновить.

 Я собі вибрав дорогу правди, поставив присуди Твої перед собою.    Пс.119,30.

Так хочу відірватися від світу,

Який мене і губить і гнітить.

Чи Ти мене мій Господи просвітиш,

Щоб я могла з Тобою в мирі жить.

Куди іти,щоб жити у спокою?

У світі, вдома, скрізь його нема.

Понад усе я хочу буть з Тобою,

Веди мене по стежці до добра.

Втомилася собі я догоджати,

Неначе справді насолода є якась,

Та як мені сенс істини пізнати,

Щоб спопелити похіть і згасити страсть.

Життя для себе це суцільний морок,

То виведи мене на світло від Отця,

Хоча мені стояти в світлі сором,

Але чекаю доброго кінця.

З Тобою йду, без Тебе знемагаю

Стою на місці,мов трухлявий пень.

Провадь і виведи з пітьми благаю,

Бо Ти є путь й життя моє. Амінь.

 

Я роздумую про мої дороги і спрямовую свої стопи до Твоїх свідоцтв. Пс.119,59.

Якщо пошлеш терпіння будь зі мною,

Як даш благословення—не відходь.

Я хочу жити день і ніч з Тобою,

До мене Господи Ти сміло увіходь!

Настане буря, кликати я буду,

Взивати буду: Боже, поможи.

Твоє добро в житті я не забуду,

Святий Наставнику, Ти скрізь мене веди!

Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди Твої добрі. Пс.119,39.

Мені би сповідь добре пережити,

Допоможи, о Господи, мені,

Бо хочу щирим серцем всіх любити,

Вклонитися Ісусу до землі.

Святого Бога вічно прославляти

І величати й славити Його.

Допоможи, о люба Божа Мати

Знайти Ісуса—вище всіх добро.

Так хочу примиритися із Богом,

Бо моє тіло ще великий бунтівник,

Йому грішити більше не дозволю,

Почуй о Боже мій безмовний крик!

 

Прости всю нашу беззаконність!

Прийми те, що добре, і ми принесемо плід уст наших. Ос.14.3.

 ВІРМО

… і моє слово, і моя проповідь—не в  переконливих словах мудрості,             

але в проявах Духа та сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу. 1 Кор.2,4-5.

У чому є святе переконання,

Що Бог—Любов і справді любить нас?

Про це доводить всім Святе Писання

Те, над яким не має сили час.

Куди піти, кому звернуть благання,

Хто знає нас до дна, аж до основ?

Нас знає Бог у Слові Співстраждання,

Звільняє Словом від гріха оков.

Зерна гірчиці досить є для віри

У слово Боже—Новий Заповіт,

Любов до Бога має рамки й міри,

Любов до нас немає меж і літ.

Слово Люблю зароджує довір’я,

Відкриймо Біблію і серце відчинім,

У ній правдиве гідне перемир’я,

Пірнаймо в Слово Боже вірмо і любім!

 НАДІЙМОСЬ

А все,що раніше було написано, написане для  нашого навчання, щоб через терпіння і втіху з Писання ми мали надію! Рим.15,4.

Безмежна глибина Твого Писання,

Її збагнути вряд чи зможе хтось.

У Ньому Істини—Посудина безкрайня,

А вміст у Слові є: ІСУС ХРИСТОС.

Це Слово Втілене і Дух Святий у Ньому—

Любові вічна й безконечна Суть.

Велика честь, подяка й Слава Богу

Початок був, але чи є кінець?

Надія в Бозі справді не вмирає,

А оживляє, силу жить дає,

І мертвих з гробу справді піднімає,

Поклін у Дусі Господу складе.

Безмежна вартість Слова у Писанні—

Перлини сяючі, що аж блистить в очах,

Так, Слово Боже—шанс спастись останній,

Хоча Любов то Бог, і їй нема кінця…

 

ЛЮБІМ

Адже хто любить іншого, той виконав Закон. Рим.13,8.

Бог є Любов—це вічна дивна правда,

Бо хтось сказав,що справедливий Він,

Хто милосердя істинне впізнав би,

Той Господа б усім єством любив.

Любов живе і дихає у Слові,

У Слові Божому, де Божий є Завіт,

Читати серцем той Завіт готовий,

Кому друг—Бог, а не безбожний світ.

Сьогодні люд зависнув над проваллям,

Та вихід є, і він в Святім Письмі,

Якщо би люди цю Любов пізнали,

Були б щасливими безмежно у житті.

Дозвольмо Слову нас себе пізнати,

Пізнаймо в буквах Дух не лиш Закон.

Тоді любов’ю будемо сіяти

І не потрібно буде заборон.

Бо Боже Слово пишеться на серці,

Його Любов до Бога збереже.

Бог полюбив нас грішних справді перший,

І за наш гріх дав розіп’ять Себе.

Для воскресіння треба дуже мало,

Сказати Богу як Любові—ТАК,

Щоб Книгу Книг ми як Любов пізнали,

Живий в ній Бог—і це найбільший ФАКТ!

 

Бог же надії хай наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви силою Духа Святого збагатилися надією. Рим. 15,13.

26- 29 квітня 2012р. Місце і час досвіду Божої любові

Ось тепер—час сприятливий,

Ось тепер—день спасіння, бо сказано:

У сприятливий час Я вислухав тебе

І в день спасіння допоміг тобі.      2 Кор.6,2.

26 квітня,четвер

Молитва перед початком реколекцій

Початок Твого слова—правда, і вічний кожен присуд справедливості Твоєї. Пс.119,160.

Благослови Ісусе цей початок

За цих три дні Ти воскреси мене,

Щоб із земного Я змогла піднятись,

Упорядкуй все те,що в мене є.

Скріпи на силі і тримай в Дусі,

Від пут світських Мене Ти тут звільни.

Небесний Отче ізціли в Ісусі усіх,

Хто був тут й є, помилуй і спаси!

 26 квітня

…Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти. Лк.24,49.

І був день перший…невідомо чому і як?

Збагнути тяжко все…

Побачивши сестер,уже знайомих,

Ледь відчуваю де насправді є.

Для мене це оазис не пустиня,

Де п’ю з Живого Слова джерела,

Що б’є віки із Біблії святині,

Тут силу я отримую життя.

На що надіюсь,чого тут сподіваюсь?

Зустріти б тут Воскреслого Христа

І щиро цього кожному бажаю,

Щоби воскресла в Господі душа.

Мене тут справді Господь зустрічає,

Від сумнівів звільняє і страхів.

Пізнати щастя справжнє помагає,

Любов дарує в Слові і без слів.

Тут я живу і спокій відчуваю,

А що ще треба? Справді більш нічого…

Єдиного у Господа благаю,

Щоб відчувати в світі завжди Бога!

 

27 квітня, п’ятниця

І світло світить у темряві, і не поглинула його темрява. Ів.1,5.

Здрастуй світло, другий день,

Що від тебе я чекаю?

Теплоту Отця Долонь,

Подих справжнього тут раю.

В Тобі дихаю й живу,

Хоч так часто свічка гасне,

Господи, Тебе люблю,

Бо з Тобою все прекрасне,

Я з Тобою тут й тепер,

Прошу Твого Милосердя,

Щоб мій дух в Тобі воскрес,

Щоб співало моє серце.

І щоб спраглая душа

Плоть мою перемагала,

Щоб напитись з джерела,

Щоб і інших напувала.

Духу Божий увійди

І замешкай в моїй плоті,

Храм із неї учини,

Щоб там жив Господь Любові.

Чистоти і простоти

Хочу в Тебе попросити,

Проводу з Небес Руки,

З Богом повсякчас радіти.

Діво Чиста і Свята

Обніми мене небогу,

Зерна прорости Добра

Вказуй праведну дорогу,

Щоб з Тобою разом йти

По камінні і по терні,

Спокій серцю віднайти,

Укріпи мене в терпінні.

Вірю, знаю і люблю…

Так, Ісус мені поможе

Переможу у бою,

Бо усе в Ісусі можу!

 

28 квітня, субота

Які великі Твої діла,Господи! Думки твої вельми глибокі. Пс.92,6.

І був цей день,і був він третій,

Величний день Господніх справ.

Багатий ласкою,незвичний,

Сам Бог Себе подарував…

Розкрив давно Свої обійми,

Але до Нього ми не йшли…

Тепер прийшли до Бога дійсно:

Живе тут Слово й молитви.

Тут серце справді оживає,

Заходить мир і благодать,

Душа в обіймах спочиває,

За так дається устократ.

Тут Господь зцілює, лікує,

І піднімає від землі,

Це Воскреіння й Вознесіння

І Преображення в Христі.

Поклін і вдячність Тобі Боже

За все і всіх хвалу прийми,

Ти воскресити всесвіт можеш,

Тебе благаю,воскреси!

 

У Ньому було життя, і життя було—світло людей. Ів 1,4.

Прийдешній день є світлом світу,

Світлом затьмареній душі.

Промінням лагідним зігріта,

Кажу: Господь, прости мені.

Прости мої найтяжчі зради,

Які так зранюють Тебе

І ради пресвятої Правди,

Прости негідницю мене.

Хоча від Тебе утікаю

І засинаю на ходу,

Гріхом стосунки розриваю,

Та знов до тебе я біжу.

Біжу як та мала дитина,

Хоч часом лихо б’є мене,

Ти—Господь Бог а я людина,

То зрозумієш Сам усе…

Я зрадами Тебе зранила,

Але зранила і себе,

Душа кричала й голосила:

О любий Господи, Ти де?

Глас вопіющого в пустині,

А світ увесь тоді мовчав…

Здавило серце в самотині,

Таємно був Ти там й страждав.

Як кам’яніло моє серце

З очей не скапнула сльоза.

Ти тихо мовив: Ось ,нарешті,

У цій пустелі ти і Я.

Тоді всім серцем осягнула,

Що так потрібен Ти мені,

Що аж про себе я забула,

Але проходять далі дні…

Про Тебе часом забуваю,

Хоч Ти про мене не забув.

Зціли найглибшу рану зради,

Щоб вічно Ти зі мною був.

 

29 квітня, неділя

Знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не  вмирає: смерть над ним більше не панує. Рим.6,9.

Недільний день, День Воскресіння,

Сама не вірю я собі,

Отримала тут дар спасіння,

Господь Живий насправді є.

Тут і лікарня й витверезник

І школа справжня тут життя,

Щедрот і ласк тут без обмежень,

Бенкетний зал Небес Отця.

Тут справді дивне воскресіння

З могили світу і гріхів,

Правдиве духу ізбавління

І зцілення з ласкавих слів…

Тут Слово Боже промовляє

У кожнім слові та без слів…

Тут навіть буква оживає

Сам Бог мене сюди привів.

А як подякувати не знаю,

Хіба можливим є таке…

До вдячності ще дозріваю,

Для цього Сам Христос воскрес,

Щоб бути вдячному невпинно,

А, значить, славити Христа,

Що об’являється так дивно

І дуже просто—у словах…

Неділя—справжнє Воскресіння,

День Мироносиців Святих,

Навчившись правди і терпіння,

Бог переможе в мені гріх.

Святі Господні повеління

Є теж приховані в словах,

Про це говорить нам Писання,

Бог пише волю на серцях.

За Ним правдива перемога,

Замовкніть пристрасть, гріх і світ.

Відкрилася пряма дорога,

Ісус воскрес і для живих.

І ми у Господі воскреснем,

Хтось то колись, а хтось тепер,

Благу Новину слід нам нести,

Бог є Живий—Він не помер…

Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб радість ваша була повна. Ів.15,11.

Тайна вечеря— ці науки,

Великий дар Царя Христа,

Дається кожному пізнати:

За що є що, чому є так?..

Прояснюєш Ти Боже очі

І їх підводиш до Небес,

Душа насправді Тебе хоче

І тайна ця не без чудес.

Збираєш у одну родину

За духом дочок і синів

І так рятуєш Україну,

Щоб жезл Аронів знов розцвів.

Глухим Ти відтуляєш вухо,

Щоб справді слухати Тебе,

На серці туга, навіть скруха,

Бо поглинає тут святе.

З Тобою Боже тут безпечно,

Хоч на землі та, як в раю.

За все ми дякуєм сердечно,

Але ми всі ще на краю…

Поміж тим світом і Тобою

І гостра стала боротьба,

Утихомир ту бурю в морі,

Створи Нового Корабля,

Хай Дух Святий усіх провадить,

Щоб ми любили Твою церкву

І хай ніхто Тебе не зрадить,

Хоча зректися дуже легко.

Ти Сам Ісусе вічна тайна,

Та об’явись, щоб була ясність,

Бо в Тобі Сила Життєдайна,

І тільки в Тобі вічна Радість!

 

…так через чин справедливості Одного на всіх людей приходить  життєдайне оправдання. Рим.5,18

Оправдання є тільки в Ісусі

Похвалитись не маю я чим.

Воскреси мене Господи в Дусі,

Хай я служу Тобі і святим.

Оправдай Ти мене благодаттю,

У Словах переможеш Своїх,

Щоб покірно могла я прийняти

Ту Любов,яка знищує гріх…

Хай вона очищає й провадить

Крізь тернини земного життя.

Переконана: Ні! Ти не зрадиш

І прости,коли зраджую я…

Прагну бути душею все вірна,

Але верх бере неміч моя.

Хочу бути я справді покірна

І далека хіба від гріха.

Наближай мене прошу до Себе

Кожну мить і хвилину і час.

Ненавиджу життя я ганебне,

Ти від нього уже мене спас.

Оправдання шукати не буду,

Бо його віднайшла у Христі.

Він мене оправдав навіть з блуду,

Магдалину,Петра—всіх простив…

Тож знущатись над Богом вже досить.

Слід лишити мерзенне життя

І почути,що Господь нас просить,

Щоб прийняти Любов від Отця,

А це значить, прийняти Ісуса

І пліч-о-пліч з Ним в Небо іти,

Смерть—це просто душі вознесіння,

Залишити земне для земних.

І чекати святого зішестя

Духу Правди, Любові, Добра,

Вщухне вітер страшного нещастя

І спочинем в обіймах Отця.

Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти. Мр.4,3.

Який же грунт є мого серця?

Чи є це зорана земля?

Так, була зорана ще перше,

Як була кривда і біда…

Тепер сама стоптала землю,

Десь камінь впав а, значить, гріх,

Повиростало раптом терня,

Багато впало край доріг…

Щоб знову землю цю зорати

Затрати підуть немалі,

Багато в чому відрікатись,

Служити Богу, не собі.

Зусиль чимало слід докласти

І жертв немало чималих.

Так легко далі відрікатись,

Хай далі родить терня й гріх…

Тому без Бога я не зможу

Зорати земленьку святу,

Коли себе я переможу,

То місце Богу віднайду.

Переори Ісусе землю,

Повикорчовуй всі гріхи,

Щоб нам й Тобі приємно

І щоб зросли на ній плоди!

 

 Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу. Мр.15,38.

Хто я Боже під хрестом?

Чи я є як та Марія,

Що покинула все зло,

Впавши лиш до ніг Месії?

Чи як учні відреклась,

Налякавшись страху смерті…

Чи як Мати, що могла б,

То за Тебе рада б вмерти?

Чи як книжники оті,

Що раділи твоїй смерті,

Перехожі, може, злі,

Що байдуже їм, що вмер Ти?

Я себе питаю теж,

Де я Боже, що зі мною?

Ти даєш любов без меж,

Але чи її приймаю?

Так прийняти хочу теж

Як Марія Магдалина,

Часто чую злий протест,

В Твоїй смерті також винна.

Совість свою розіпну,

Цьому світу догоджаю,

Але я Тебе люблю,

Як звільнитись з цього маю?

Наче сотник звіддаля

За усім спостерігаю,

За покликанням—Твоя,

Та від Тебе ще втікаю.

Зупини і розіпни

В мене похоті лукаві,

Кров’ю серце обіли,

Щоб жила Тобі на славу.

Довірятися Тобі

Я ще зовсім не навчилась,

Поможи у боротьбі,

Підкріпи душевну силу.

І з Собою воскреси.

Царство праведності й миру

В моїм серці учини,

Щоб жили удвох щасливо.

 

Уже і ви чисті—словом, яким промовляв Я до вас! Ів.15,3

Стати чистою я хочу

Серед ночі і удень,

Щоб сіяло Боже світло,

Жити Піснею пісень,

Мого Бога прославляти

Безнастанно у душі,

Духом Божим підніматись

Так високо від землі,

Щоб мене не зачіпали

Смутки , журби і страхи,

Миром, спокоєм сповнялись

Мрії, думи і рядки…

Моя місія—писати,

Бога славити в піснях,

Щирим серцем прославляти

Безнастанно в молитвах.

Не лукавити з собою

За цим світом не іти.

І спокійною ходою

Дім для Господа знайти.

Тройцю в серце запросити,

Бога Сина і Отця

І в Святому Дусі жити

У блаженстві без кінця.

Всі покликані до того,

Тугосерді не прийдуть,

Справжнє щастя жити з Богом,

Він є Істина і Путь.

Покажи Себе Ісусе

Наяву і не відходь.

Сили дай і я скріплюся,

Живи в мені, дихай й будь,

Щоб з Тобою нерозлучно

По житті крізь терня йти,

Говорити милозвучно,

Бо гармонія—це Ти!

 

І спізнаєте правду,і правда визволить вас. Ів.8,32.

Свободи—прагну я свободи,

Від себе,світу і гріхів,

Найвищу з Неба нагороду

І розуміти все без слів…

Нести в собі Святе Розп’яття:

І вірити—за мене теж…

Звільнив Ісус від зла, прокляття,

Бо полюбив… без меж.

Безмірне Боже Милосердя

І всі купаються у ньому,

Ще поки в грудях б’ється серце,

Воно належить тільки Богу.

Звільни Ісусе від сум’яття,

Страхів і сумнівів лихих,

Лікуй в проміннях благодаті

Від наслідків гріха тяжких.

Тож об’яви Себе уповні

Ісусе любий й дорогий,

І входь крізь замкнуті скрізь двері,

Бо Ти Прославлений, Святий.

Зійшов з хреста,але не зразу,

Дав поховатися Себе,

У Тобі тільки вічна правда

І лиш в Тобі свобода є.

Це тільки Ти людей звільняєш

Від злих упадків і гріхів,

Блаженством Неба наповняєш

Тих, хто повірити схотів.

Ти Цар Спокою і свободи,

У Тобі відповідь на все,

Ти Сам—найкраща нагорода,

Щодня даєш мені Себе.

Ти—друг і батько і приятель,

У Тобі все добро для всіх.

Так хочу я Тебе прийняти,

Мене Ти визволи і світ!

 І проситиму я Отця,і дасть Він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки.   Ів.14,16.

Благодать подай для доні,

Щастя, радості, добра,

Огорни її любов’ю

Тут священного життя.

Окриляй її надію,

Мрію світлу посилай.

Ти зцілиш її вірю,

Подаруй у серці рай.

Не про неї тільки прошу,

Сильно прошу за дітей,

Щоб Тебе прийняли в душу,

Відвернувшись від речей.

В Дусі й Істині служили

Сину Божому й Отцю,

Понад все Його любили,

Полюбили чистоту,

Щоб простими справді стали,

Як невиннії птахи,

До Небес в думках літали

Кожен день і всі роки,

Там, правдива Батьківщина,

Там, блаженство без кінця,

Кожна хай прийме дитина

Й не відступить від Творця.

Чистим серцем прославляє

Бога в щирості пісень,

Кривди в світі хай не знає,

Хай нетлінна стане тлінь.

Щоб з Ісусом зустрічатись

В Дусі Божому весь час,

У покорі підніматись

Від життя страшних проказ.

Світ очисти, любий Боже,

Дух Святий з Небес пошли.

Ти усе на світі можеш,

Всіх помилуй і спаси.

І хай діти як ангели,

Тобі славу віддають,

В Дусі правди щоби жили

І святу обрали путь!

 

… щоб решту часу жити,в тілі, не за людськими похотями, а за волею Божою. 1.Пет.4,2.

Усе на світі є мана,

Ілюзія кривого зору,

Бог нам дарує все сповна,

Ми ж відмовляємося хором.

А що буде як не буде

У що одітись, у що взутись?

Смачного в шлунку не буде?

Як мішури гріха позбутись?

Цього потрібно не душі,

Й не все потрібно праху-тілу.

Що буде як  нас вже не буде?

Чи буде треба що хотілось?

Не треба думати про це,

А завжди думати про Боже,

Тоді і це у нас буде…

Блаженство дати Бог лиш може.

Всі блага світу це мана,

Це похоті нечисті серця,

О Боже дай Себе сповна,

У серці кожному воскресни!

 

 Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у Мене. Ів.14,1.

Питаєш Господи чи вірю?

Так, вірю Господи кажу!

Давав й даєш нову надію,

Чи любиш Господа? Люблю!

Та смуток серце огортає,

Чому не все,чому не так,

Як хоче Бог цього, буває,

Приходять сумніви і страх:

« А може Ти мене не любиш?

Нема, напевно, і за що?

А чи спасеш,а чи погубиш?

Тобі ,напевно, все одно…»

Така гірка є та спокуса,

Немов отрута у змії,

Буває чуюсь так на дусі

Серед людей і у сім’ї…

Довір’я?

Де воно довір’я?

І як набратися його,

Щоб сталось справжнє перемир’я,

Щоби відкинути геть зло.

Позбутися нелегко болю

За нерозділену любов…

Повірити у вірність Твою

І починати жити знов.

Але це люди не любили мене,

А,значить, і Тебе,

Мечем скорбот нас двох зранили,

За мене Ти ж пішов на хрест.

Тому я хочу йти за Тебе,

Бо вірю: любиш Ти мене,

З Тобою я осягну Небо

І вірю, багатьох спасеш.

Тому я вірю і надіюсь,

Кажу упевнено: люблю!

Не покидай мене,благаю,

Спасіння Чашу теж прийму…

Я вилікую їхню зраду; Я полюбив їх доброхітно, бо гнів Мій від них відвернувся. Ос.14,5.

Бог не зраджує ніколи,

І нікого і ніде.

Зрада в Серце Бога коле,

Ранить сильно копієм…

Хто є в Бозі, той не зрадить,

Той є з Богом, а Бог з ним.

Серед темряви розрадить,

Світло Боже засвітімо.

Дух бадьорий торжествує.

Але тіло—прах земний,

Ворог тілом напастує,

Дух Святий—ідім за Ним.

Найстрашніше—розрив з Богом,

Тьма кромішня і страшна,

Навернімся на дорогу

Богу вірного життя.

Примирімось у Ісусі,

Відпустивши всі гріхи,

І служімо правді й дусі

Усі дні і всі роки.

Вірний Бог є все зі мною

В горі, слабкості,гріхах…

Ставиться завжди з любов’ю,

Особливо,в молитвах,

Це є Богом спілкування,

Найцінніше понад все,

Хоч я грішниця остання,

Вірю! Ти спасеш мене.

 

Коли ви перебуватимете в Моїм слові, ви дійсно будете учнями Моїми. Ів.8,31.

Мій Боже  вірую Твоєму Слову,

Мій Боже я вірю Тобі,

Не дай же загинуть нікому,

А втруться у боротьбі.

Тебе я всім серцем кличу,

Душею Тебе зову,

Прийди і царюй Всевишній

Уклінно Тебе прошу.

Наповни пречистим світлом

Священиків і ченців,

Миряни хай стануть вірні,

Щоб Ти всіх спасти зумів.

Прийди і царюй мій Боже,

На землю  і цілий світ,

Любити Тебе я хочу,

Спаси й сохрани від бід.

Ти чуєш? Прийди Ісусе,

Бо спрагла вселенна вся,

Служити Отцеві в Дусі

Стремиться душа моя.

Не знаю, але чекаю,

Що прийдеш спасти усіх,

Уклінно Тебе благаю,

Щоб світ зненавидів гріх.

Щоб сяяло Сонце Правди

У кожній людській душі,

Щоб кожен Тебе прославив

Плодами в своїм житті.

Прийди мій Ісусе милий,

Почуй, я прошу мене,

Дай ласки Своєї й сили

Не думати про земне.

Чекаю я твого ладу,

Про владу твою прошу,

З Тобою правдива радість,

То дай нам її, прошу!

 

З великого бо горя та туги серця написав я вам і крізь ревні сльози—не щоб ви сумували, а щоб знали мою до вас любо надмірну. 2 Кор.2,4.

А ще мій Боже прошу в Тебе сльози,

Сердечні сльози розкаяння душі.

Очистити б сльозами з бруду розум,

Любові кров хай скапує в сльозі.

Якби я плакала, якби я лиш уміла,

Якби могла заплакати тут й вже.

Багато зайвого від себе відпустила

І засіяло б сонце золоте.

Заплач душе, чому тобі так тяжко

Заплакати, невже ти кам’яна?

А чи себе буває просто жалко?

Заплач! Й заграє радості струна.

Хай землю вмиють благодатні сльози,

Вони у спеку свіжий добрий дощ.

Хай я заплачу о Святий мій Боже,

Благії сльози—вища з нагород.

 

Бо веселиш мене, о Господи, вчинками Твоїми, і я ділами рук Твоїх радію. Пс.92,5.

Нарешті весна, її довго не було.

Хоч дивляться очі, та віри не ймеш…

Невже так вже тепло,аж серце тріпоче,

Невже це можливо? Іще не збагнеш.

Так само з любов’ю,

Що Бог нам дарує,

Крізь кригу гріхів не проходить вона…

А ми все на неї так спрагло чекаєм,

Аж ось, подивися: знов в серці весна.

Розквітло,запахло, наповнились груди

Суцвіть ароматів. Не віриш,а є…

Так Божа любов витає усюди,

Хто серце відкриє, до того ввійде.

І віриш—не віриш, а Господь нас любить

І Сам знемагає віддати любов,

Бо так її мало хто в світі приймає.

Найбільше,що хочу,щоб Бог вже прийшов.

Як прийде—утішить і вигоїть рани,

З облич постирає від болю сльозу,

Тоді звеселиться Сіон і Ізраїль,

Любов’ю обійме Бог землю усю!

 

Чи не палало наше серце в нас у грудях,коли Він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання? Лк.24,32.

Багато що я тут не сподівалась,

Що Бог мені в Надвірній готував.

Тут благодать Христа з Небес зіллялась,

Він дав мені Себе—Любові дар

І ріки потекли води живої.

Рукою пишу все,що Бог дає.

Бо справді Бог є споконвіку в Слові,

Він дихає у Ньому і живе.

Святе Письмо—це є щось неймовірне,

Воно говорить в нас і є для нас,

Благословення вже зійшло в Надвірній

У цей Христа воскреслий світлий час!

 

 Бо ви спасенні благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. Еф.2,8.

Що я бачила тут? Рай.

Що я чула? Боже слово

І розквітнув в серці край

Так насправді веселково.

Хоч пиши, а хоч читай,

Хочеш Господу молися.

Про що хочеш запитай,

Все реально—не здається…

В тому сумнівів нема,

Що Господь нас дуже любить,

Чашу, випивши сповна,

До життя нового будить.

З гробу камінь відваливсь,

Бо Христос з хреста звільняє,

Віру серця відновив,

Бог тут Словом ізціляє.

Скільки ласки тут й добра,

Божого благословення,

Під покровом у Христа

Тут знайшла душа спасіння.

Тож не бійся! Бог воскрес

Ради мене й ради тебе

Замість нас пішов на хрест,

Дав нам щастя тут як в Небі!

 

Коли хтось Мене любить,то й слово Моє берегтиме, і полюбить його Мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло. Ів.14,23.

Додому і знов додому,

Так добре тут з Тобою бути,

А дім навіює оскому,

Ходи зі мною,мій Ісусе.

З Тобою—мирно,тихо,любо

Нема у світі більше цього,

Але ти був і є усюди,

Та не прийняли Тебе люди.

Допоможи тебе прийняти,

Бо Ти лиш очі відкриваєш,

Спасителя в тобі пізнати

І не боятись,що все знаєш.

У найтаємнішім відкритись,

Щоби в тобі переродитись,

З довір’ям і любов’ю жити

І з кожним щиро поділитись.

Опам’ятай мене Ісусе,

Щоб я без тебе не померла,

Життя твоє в мені воскресне,

Бо Ти Любові вічна сила!

 

 Правим належить похвала. Пс.33,1.

Йосафато, свята і блаженна,

Це мене ти сюди привела,

Де криниця води невичерпна

Із святого небес джерела.

Пам’ятають тебе Бережани,

Є й в Надвірній тобі похвала,

І з тобою співаю я славу,

Щоб прославилась Тройця Свята,

Честь Марії,щоб дружно співати,

А нам мир,щоб Господь дарував.

Йосафато! Ти сиротам мати,

Хто без Бога, той вже сирота…

То молися за нас, о блаженна,

Щоб прийняти Христа як царя,

Україна хай стане священна,

Боговгодним хай стане життя.

Щоб під Матері чесним покровом

Віднайти всім у Бозі себе,

Аби жити щасливо й святково,

Благодать хай зіллється з небес.

Йосафато, я знаю, ти чуєш

І возносиш свої молитви.

Хай земля у Христі торжествує,

Тріумфує Марія і ти.

Ми у Бозі усі,наче діти,

Щирі, добрі і чисті й прості.

Не дозволь у душі загордіти,

А дитиною бути в житті.

Йосафато, свята Йосафато,

Безнастанно молися за нас,

Щоб з неволі гріхів світ підняти,

Бо воістинно Господь воскрес.

Воскресить кожне серце і душу,

Ізціляє  недуги землі.

Всіх святих України я прошу:

З України все зло проженіть…

І бачить двох ангелів: у білім вони, сидять—один у головах,

другий  у ногах, де лежало було тіло Ісусове. Ів.20,12.

Мироносиці-сестрички,

Мирославо й Любомиро,

Слово з уст ваших—водичка,

Сповнене Господнім миром.

Як лампадки неугасні

Світло сієте у слові,

Дійсно,в вас Христос Воскреслий,

Ставитесь до всіх з любов’ю.

Як ангели біля гробу,

Ви відкочуєте камінь.

Духом Божим знову й знову

Щедро ділитеся з нами.

«Не шукайте ви Живого

Серед того,що вмирає»–

Каже нам Господнє Слово,

Бог між нами воскресає.

Хто відкрите має серце

І крізь замкнені теж двері,

Господь полюбивши перший,

Тут приходить у Любові.

Мирослава й Любомира—

Імена дав Бог вам з миром,

Ви є справжні мироносиці

З Божим словом,особливо.

Через вас нам Бог готує,

Що не бачило ще око,

Те,що вухо ще не чуло,

Тайна миру тут глибока.

Не приходило що в серце,

Бо цього немає в світі…

Ті,хто справді любить Бога,

Ласкою Його зігріті.

Вам бажаю, любі сестри,

Вік купатись в Божім Слові,

Благу Вістку світу нести,

Будьте радісні й здорові!

А Богові подяка, Який у Христі завжди веде нас у Своїй переможній почесті й через нас на кожному місці виливає запах свого знання. 2 Кор.2,14.

Чи є слова,щоб виразити вдячність?

Чи є правдиві й щирі почуття,

Яких Ісус би просто не побачив?

Ні, тільки Бог дає Життя.

 

Дає життя завжди в Святому Слові,

У Ньому сила справді неземна,

Зростає плід зерна уже в любові,

Спасає Милосердя нас Отця.

 

Тому Творець нас кличе у Надвірну,

Щоб бути вірними і, може, навіть над-,

Плекає Слово лагідно й покірно

І саме тут дає спасення справжній знак,

 

Знак той, що хто вже був,той хоче бути

В обіймах Бога у словах сестер,

Щоб Царство Боже у душі створити,

Почути Бога серцем тут й тепер!

Руслана Ярема, м. Бережани

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *